Ями і ніями: частина 1

Принципи етичного і морального кодексу — ями і ніями — є фундаментом восьмиступеневої йоги як системи самовдосконалення. Вони були подані мудрецем Патанджалі в Йога-Сутрах та в трактаті “Хатха йога Прадіпіка”. Без їх дотримання складно досягнути успіху в подальшій практиці, зокрема хатха йоги. П’ять основних ям регулюють стосунки особи по відношенню до суспільства, а п’ять основних ніям — по відношенню до себе. А зараз ми коротко розглянемо п’ять основних ям.

1. Ахімса (Ahimsa) – ненасилля, непричинення шкоди всьому живому (людям, тваринам, рослинам) — ні в думках, ні на словах, ні діями і/або бездіяльністю. Ахімса означає любов, відсутність неприязні, ворожості і бажання нашкодити іншим живим істотам. Практика ахімси не означає, що людина повинна залишатися пасивною у всіх життєвих ситуаціях, намагаючись не завдати шкоди іншим. Інколи і бездіяльність — це свого роду дія. Для прикладу, якщо хтось чинить насилля, людина, що не перешкоджає цьому, стає причетною, навіть будучи бездіяльною. Ахімса — це процес самоконтролю свідомості і усвідомлення всього, що навколо нас. Махатма Ганді часто згадується як хороший приклад дотримання ахімси.

2. Сатья (Satya) – внутрішня правдивість, чесність у всьому (в думках, в словах, у діях), неодмінне виконання своїх обіцянок і зобов’язань. Чесність — це те, що ми дуже рідко знаходимо в сучасному світі корупції, і це однозначно та риса, яка повинна культивуватися у відносинах між людьми. Якщо ви маєте звичку обманювати інших, ви самі починаєте вірити своїй брехні. Ви нечесні тільки по відношенню до самого себе. Чесність означає в першу чергу чесність по відношенню до самого себе, а також відсутність цілі свідомо обманути інших людей заради власної вигоди.

3. Астея (Asteya) — неприсвоєння чужого. Порушенням астеї є не лише присвоєння чужих речей, але й авторства, звання, заслуг і т.д., тобто всього, що не належить людині по праву. А також використання чужих речей без дозволу і навіть не за прямим призначенням або не так, як хотів би того власник. Астея виражається в діяльності без розрахунку отримати визнання, винагороду чи похвалу.

4. Брахмачарья (Brahmacharya) — стриманість у всьому, вибір серединного шляху в кожен момент існування і в кожному аспекті життя, рівновага і гармонія у всіх проявах людського буття. “Не може бути йогом той, хто їсть занадто мало або занадто багато, той, хто спить занадто мало чи занадто багато” Гіта, 6.16. Порушенням брахмачарьї є будь-яка нестриманість: в сексі, їжі, питті, балакучість і т.д. Нестриманість призводить до втрат життєвої енергії та здоров’я. Найбільша з втрат життєвої енергії пов’язана з сексуальними стосунками, тому в більш вузькому сенсі брахмачарья розглядається як відмова від невпорядкованих сексуальних взаємовідносин.

5. Апаріграха (Aparigraha) — свобода від жадібності, накопичення, користолюбства, не прив’язаність до результатів своєї діяльності. Практика апаріграхи — не чіплятися за непотрібне і не накопичувати непотрібне. Для прикладу, якщо річ не використовувалася більше року, вона непотрібна і найкращий спосіб її використання — віддати цю річ тому, кому вона потрібна. Зіпсована їжа в холодильнику, завалена одягом шафа, “сувеніри” на полицях і просто непотріб, якого “рука не піднімається” позбутися — все це ознаки відсутності апаріграхи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *